PHPWord

 

 

التَّحْذِيرُ مِنَ البِدَعِ

 

 

Застереження від нововведень (біда‘)

 

 

 

 

لِسَمَاحَةِ الشَّيْخِ العَلَّامَةِ

عَبْدِ العَزِيزِ بْنِ عَبْدِ اللهِ بْنِ بَازٍ

رَحِمَهُ اللهُ

 

Автор книги Вельмишановний шейх

Абдульазіз ібн Абдуллаг ібн Баз

 

 


بِسْمِ اللهِ الرَّحمَنِ الرَّحِيمِ

П'яте послання:

Релігійне законоположення щодо святкування дня народження пророка, мир йому і благословення Аллага, та інших подібних свят

Хвала Аллагу, мир і благословення Його посланцю, його родині, сподвижникам і всім, хто йде його шляхом.

А тепер: від багатьох людей неодноразово надходили запитання про шаріатське законоположення щодо святкування дня народження пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, вставання для привітання його на цих зібраннях, направлення до нього слів вітання та іншого, що робиться під час таких святкувань.

Відповідь: Не дозволено святкувати день народження посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, чи будь-кого іншого, оскільки це є нововведенням (біда’а) у релігії. Адже цього не робив ні сам посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, ні його праведні халіфи, ні інші сподвижники, нехай буде задоволений ними Аллаг, ні табіїни, які праведно слідували за ними в найкращі часи перших поколінь мусульман. Усі вони краще за всіх інших людей знали Сунну, і мали найдосконалішу любов до посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, і виконували його закон краще, ніж будь-хто інший після них. І сказав Аллаг Пречистий і Всевишній у Своїй Ясній Книзі:

﴿...وَمَآ ءَاتَىٰكُمُ ٱلرَّسُولُ فَخُذُوهُ وَمَا نَهَىٰكُمۡ عَنۡهُ فَٱنتَهُواْ...﴾

﴾А те, що дав вам посланець, то беріть це і виконуйте, а що він вам заборонив, то від того утримайтеся...﴿

[Сура Аль-Хашр (Збір): 7]. І також сказав Всевишній Аллаг:

﴿...فَلۡيَحۡذَرِ ٱلَّذِينَ يُخَالِفُونَ عَنۡ أَمۡرِهِۦٓ أَن تُصِيبَهُمۡ فِتۡنَةٌ أَوۡ يُصِيبَهُمۡ عَذَابٌ أَلِيمٌ﴾

﴾Нехай же остерігаються ті, які порушують Його наказ, адже може їх спіткати випробування або може їх спіткати болісне покарання!﴿

[Сура Ан-Нур (Світло): 63]. І сказав Аллаг Пречистий:

﴿لَّقَدۡ كَانَ لَكُمۡ فِي رَسُولِ ٱللَّهِ أُسۡوَةٌ حَسَنَةٞ لِّمَن كَانَ يَرۡجُواْ ٱللَّهَ وَٱلۡيَوۡمَ ٱلۡأٓخِرَ وَذَكَرَ ٱللَّهَ كَثِيرٗا21﴾

﴾О віруючі, був для вас у посланці Аллага прекрасний приклад для тих, хто покладає усі свої надії на Аллага та на Останній день і поминає Аллага багато﴿ [Сура Аль-Ахзаб (Союзники): 21]. І також Всевишній Аллаг сказав:

﴿وَٱلسَّٰبِقُونَ ٱلۡأَوَّلُونَ مِنَ ٱلۡمُهَٰجِرِينَ وَٱلۡأَنصَارِ وَٱلَّذِينَ ٱتَّبَعُوهُم بِإِحۡسَٰنٖ رَّضِيَ ٱللَّهُ عَنۡهُمۡ وَرَضُواْ عَنۡهُ وَأَعَدَّ لَهُمۡ جَنَّٰتٖ تَجۡرِي تَحۡتَهَا ٱلۡأَنۡهَٰرُ خَٰلِدِينَ فِيهَآ أَبَدٗاۚ ذَٰلِكَ ٱلۡفَوۡزُ ٱلۡعَظِيمُ100﴾

﴾Аллаг задоволений першими з мугаджирів та ансарів, які випередили усіх інших, і тими, хто пішов строго за ними, і вони задоволені Ним! І Він підготував для них Райські сади, під якими течуть річки, і вони перебуватимуть там вічно. Це – велике досягнення﴿ [Сура Ат-Тауба (Каяття): 100]. І Всевишній сказав:

﴿...ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ وَأَتۡمَمۡتُ عَلَيۡكُمۡ نِعۡمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ ٱلۡإِسۡلَٰمَ دِينٗا...﴾

﴾...сьогодні Я завершив вам вашу релігію, довів до кінця Свою милість до вас і схвалив іслам як вашу релігію...﴿ [Сура Аль-Маїда (Трапеза): 3], і аятів із таким змістом у Корані багато. Також пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, сказав:

«مَنْ أَحْدَثَ فِي أَمْرِنَا هَذَا مَا لَيْسَ مِنهُ فَهُوَ رَدٌّ».

«Якщо хтось додасть в цю нашу справу (тобто в релігію) те, що їй не належить, то це не буде прийнято (Аллагом)», — тобто, ця дія буде відкинута. І він сказав в іншому хадісі:

«عَلَيكُم بِسُنَّتِي وَسُنَّةِ الخُلَفَاءِ الرَّاشِدِينَ المَهْدِيَّينَ مِنْ بَعدِي، تَمَسَّكُوا بِهَا، وَعَضُّوا عَلَيهَا بِالنَّوَاجِذِ، وَإِيَّاكُمْ وَمُحْدَثَاتِ الأُمُورِ، فَإِنَّ كُلَّ مُحْدَثَةٍ بِدْعَةٌ وَكُلَّ بِدْعَةٍ ضَلَالةٌ».

«...тож обов’язково тримайтеся моєї Сунни, та Сунни праведних халіфів, які йдуть Прямим шляхом. Тримайтеся за неї корінними зубами, і остерігайтеся нововведень (в релігії), адже кожне нововведення — це омана"». В цих двох хадісах міститься суворе застереження від запровадження нововведень (біда’атів) та здійснення будь-яких дій, що базуються на них.

Запровадження подібних нововведень немовби означає, що Аллаг Всевишній не завершив релігію для цієї громади, і що посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, не доніс того, що громаді мусульман належало робити, аж поки не прийшли ці пізні покоління та не впровадили в закон Аллага те, чого Він не встановлював, стверджуючи, що це наближає їх до Аллага. Безсумнівно, в цьому є велика небезпека і заперечення проти Аллага та Його посланця, мир йому та благословення Аллага. Адже Аллаг завершив для Своїх рабів релігію і сповна обдарував їх Своєю милістю, а посланець Аллага, мир йому та благословення Аллага, доніс ясне послання і не залишив жодного шляху, що веде до Раю та віддаляє від Пекла, не роз’яснивши його людям. Як це підтверджено в достовірному хадісі від Абдуллага ібн Амра, нехай буде задоволений ним Аллаг, який сказав: «Посланець Аллага, мир йому та благословення Аллага, сказав:

«مَا بَعَثَ اللهُ مِن نَبِيٍ إِلَّا كَانَ حَقًّا عَلَيهِ أَن يَدُلَّ أُمَّتَهُ عَلَى خَيرِ مَا يَعْلَمُهُ لَهُم، وَيُنْذِرَهُمْ شَرَّ مَا يَعْلَمُهُ لَهُمْ».

“Якого б пророка не посилав Аллаг, він був зобов'язаний вказати своїй громаді на найкраще з того, що він знав для них, і застерегти їх від найгіршого з того, що він знав для них”».

Хадіс передав Муслім у своєму «Сахіху».

І загальновідомо, що наш пророк Мухаммад, мир йому та благословення Аллага, є останнім з усіх пророків і найкращим серед них, а також найдосконалішим у донесенні послання та наданні щирих порад. І якби святкування днів народження було частиною релігії, якою задоволений Аллаг, то посланець Аллага, мир йому та благословення Аллага, неодмінно роз’яснив би це своїй громаді, або робив би це сам за життя, або робили б це його сподвижники, нехай Аллаг буде задоволений ними усіма. Але оскільки нічого з цього не відбувалося, то стає зрозуміло, що це жодним чином не належить до релігії Іслам. Навпаки, це є одним із нововведень, від яких посланець Аллага, мир йому та благословення Аллага, застерігав свою громаду, як про це вже згадувалося в хадісах.

А аятів і хадісів на цю теми є дуже багато.

Також група вчених-богословів чітко засудила проведення маулідів (святкування днів народження) і застерігала від них, спираючись на вже згадані та на інші докази. Проте деякі з пізніших вчених не погодилися з цим і дозволили їх за умови, що їх проведення не містять у собі нічого забороненого — такого як надмірне звеличення посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, або створення умов, в яких відбувається змішування чоловіків і жінок, чи використання розважальних музичних інструментів та іншого, що засуджує пречистий Шаріат, і вони вважають, що ці мауліди належить до так званих "добрих нововведень".

Але існує шаріатське правило: звертатися у спірних питаннях до Книги Аллага та Сунни Його посланця Мухаммада, мир йому та благословення Аллага, як сказав Аллаг:

 

﴿يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓاْ أَطِيعُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُواْ ٱلرَّسُولَ وَأُوْلِي ٱلۡأَمۡرِ مِنكُمۡۖ فَإِن تَنَٰزَعۡتُمۡ فِي شَيۡءٖ فَرُدُّوهُ إِلَى ٱللَّهِ وَٱلرَّسُولِ إِن كُنتُمۡ تُؤۡمِنُونَ بِٱللَّهِ وَٱلۡيَوۡمِ ٱلۡأٓخِرِۚ ذَٰلِكَ خَيۡرٞ وَأَحۡسَنُ تَأۡوِيلًا59﴾

﴾О ви, які увірували! Коріться Аллагу, коріться Посланцю, а також наділеним владою серед вас! І якщо ви почнете сперечатися про щось, то зверніться із цим до Аллага та до Його Посланця, якщо віруєте ви в Аллага та в Останній День! Це — ліпший і кращий наслідок!﴿ [Сура Ан-Ніса (Жінки): 59]. Також Всевишній Аллаг сказав:

﴿وَمَا ٱخۡتَلَفۡتُمۡ فِيهِ مِن شَيۡءٖ فَحُكۡمُهُۥٓ إِلَى ٱللَّهِ ...﴾

﴾І в чому б ви не сперечались, то кінцеве рішення щодо цього потрібно шукати, звернувшись до Аллага...﴿.

[Сура Аш-Шура (Рада): 10].

Тож і ми розглянули це питання, а саме святкування маулідів, звернувшись до Книги Аллага, і побачили, що вона наказує нам слідувати за Посланцем, мир йому і благословення Аллагa, у тому, з чим він прийшов, і застерігає нас від того, що він заборонив, а також сповіщає нам про те, що Аллаг Преславний вже завершив для цієї громади її релігію. Оскільки це святкування не є тим, з чим прийшов посланець Аллага, мир йому і благословення Аллагa, тому воно не є частиною релігії, яку Аллаг завершив для нас і в якій наказав нам слідувати за Його посланцем, мир йому і благословення Аллага.

І ми також звірили це з Сунною пророка, мир йому і благословення Аллага, і не знайшли в ній, щоб він робив це, наказував це, або щоб це робили його сподвижники, нехай Аллаг буде задоволений ними. Отже, ми знаємо, що це не від релігії, а, навпаки, є нововведенням і наслідуванням людей Писання — юдеїв та християн — у їхніх святах.

З огляду на це, будь-яка розсудлива людина, яка щиро шукає правду та прагне до об'єктивності та справедливості у її пошуку, неодмінно дійде висновку, що проведення маулідів не має жодного стосунку до ісламського віровчення, а є одним із нововведень, які Аллаг та Його посланець, мир йому і благословення Аллага, наказали залишати та остерігатися. Розумній людині не варто піддаватися омані через те, що велика кількість людей у всьому світі дотримується цих звичаїв, адже істину визначає не чисельність прибічників, а лише докази з Шаріату, як сказав Всевишній про юдеїв та християн:

 

﴿وَقَالُواْ لَن يَدۡخُلَ ٱلۡجَنَّةَ إِلَّا مَن كَانَ هُودًا أَوۡ نَصَٰرَىٰۗ تِلۡكَ أَمَانِيُّهُمۡۗ قُلۡ هَاتُواْ بُرۡهَٰنَكُمۡ إِن كُنتُمۡ صَٰدِقِينَ111﴾

﴾І заявляють вони: «Ніхто ніколи не зайде в Рай, окрім юдеїв та християн». Це мрії їх. Скажи: «Надайте ваші докази, якщо ви правдиві у ваших ствердженнях!»﴿ [Сура Аль-Бакара (Корова): 111]. Також Всевишній Аллаг сказав:

﴿وَإِنْ تُطِعْ أَكْثَرَ مَنْ فِي الْأَرْضِ يُضِلُّوكَ عَنْ سَبِيلِ اللَّهِ...﴾

﴾Якщо ти підкоришся більшості тих, хто на землі, то вони обов'язково зіб'ють тебе зі шляху Аллага...﴿

[Сура Аль-Ан’ам (Худоба): 116].

Крім того відомо, що більшість цих святкувань днів народження (маулідів), попри те, що вони самі по собі є нововведенням, не обходяться без інших заборонених речей, таких як змішування жінок і чоловіків в одному приміщенні, використання пісень та музичних інструментів, споживання алкоголю та наркотичних речовин, а також іншого очевидного зла.

А іноді в них трапляється те, що є ще більшимі тяжчим за це — а саме велике багатобожжя. Яке виражається у надмірному звеличенні самого посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, або інших праведників. Це може відбуватися у вигляді звернень до нього з мольбами та благаннями, у заклику про допомогу, проханні про підтримку та в переконанні, що він знає потаємне, а також в інших подібних речах, що є очевидним актом зневіри, до яких вдається багато людей під час святкування мауліду пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, чи інших осіб, яких вони називають праведниками. І достовірно передано від посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, що він сказав:

«إِيَّاكُم وَالغُلُوُّ فِي الدِّينِ، فَإِنَّمَا أَهْلَكَ مَن كَانَ قَبْلَكُم الغُلُوَّ فِي الدِّينِ».

«О люди, остерігайтеся крайнощів в релігії, адже, воістину, тих, хто жив до вас, згубило впадання в крайнощі в релігії». І сказав пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага:

«لَا تُطْرُونِي كَمَا أَطْرَتِ النَّصَارَى ابْنَ مَرْيَمَ، إِنَّمَا أَنَا عَبدٌ، فَقُولُوا: عَبدُ اللهِ وَرَسُولُه».

«Не звеличуйте мене подібно до того, як християни звеличили сина Мар'ям, адже я лише раб Його, а тому кажіть:“Раб Аллага і Його Посланець”» Навів цей хадіс аль-Бухарі у своєму «Сахіху» зі слів Умара, нехай буде задоволений ним Аллаг.

До дивовижних та дивних речей належить те, що багато людей виявляють активність та старанність у відвідуванні цих вигаданих святкувань і захищають їх, проте водночас вони нехтують тим, що Аллаг зробив для них обов’язковим — як-от відвідування п’ятничних (джума) та колективних молитв в мечетях. Вони навіть не зважають на це і не вважають, що вчиняють великий гріх. Поза сумнівом, це є наслідком слабкості віри, браку прозорливості та великої кількості різноманітних гріхів і непослуху, що вкрили серця. І ми просимо Аллага про благополуччя для нас та для решти мусульман!

До цього також належить те, що деякі вважають, ніби сам посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, присутній на мауліді, через це вони встають перед ним, вітаючи та вшановуючи його. Це є однією з найбільших хиб та найгіршим невіглаством, адже посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, не вийде зі своєї могили до Дня Воскресіння, і він не має зв'язку ні з ким із людей та не може бути присутнім на їхніх зібраннях. Навпаки, він перебуває у своїй могилі до Дня Воскресіння, а його душа — у найвищому Ілліюні біля свого Господа, в Оселі Пошани, як сказав Всевишній Аллаг:

 

﴿ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ15 ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ16﴾

﴾Потім, воістину, ви однозначно, помрете,(15)

а потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешені (16) [Сура Аль-Мумінун (Віруючі): 15-16].

І сказав пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага:

«أَنَا أَوَّلُ مَنْ يَنْشَقُّ عَنْهُ القَبْرُ يَومَ القِيَامَةِ، وَأَنَا أَوَّلُ شَافِعٍ، وَأَوًّلُ مُشَفَّعٍ».

«Я — перший, над ким розкриється земля в День воскресіння, і я — перший заступник, і перший, чиє заступництво буде прийнято». Нехай благословить Його господь і вітає самим найкращим чином!

Ці два священні аяти, цей хадіс та інші аяти й хадіси зі схожим змістом — усі вони вказують на те, що пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, та інші померлі вийдуть зі своїх могил лише в День Воскресіння. І в цьому питанні існує одностайна думка мусульманських вчених, і немає між ними розбіжностей. Тож належить кожному мусульманину бути пильним щодо цих речей і остерігатися тих нововведень та забобонів, які запровадили невігласи та їм подібні, і на які Аллаг не посилав жодного доказу. І лише в Аллага ми шукаємо допомоги, лише на Нього покладаємося, і немає сили та могутності ні в кого, крім Нього!

А що стосується молитви й миру за посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, то це є однією з найкращих справ, що наближують до Аллага, та одним із праведних діянь, як сказав Аллаг Всевишній:

﴿إِنَّ ٱللَّهَ وَمَلَٰٓئِكَتَهُۥ يُصَلُّونَ عَلَى ٱلنَّبِيِّۚ يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ صَلُّواْ عَلَيۡهِ وَسَلِّمُواْ تَسۡلِيمًا56﴾

﴾Воістину, Аллаг та Його ангели благословляють пророка. О ви, які увірували! Благословляйте його та вітайте миром﴿ [Сура Аль-Ахзаб (Союзники): 56]. І сказав пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага:

«مَنْ صَلَّى عَلَيَّ وَاحِدَةً؛ صَلَّى اللهُ عَلَيهِ بِهَا عَشْرًا».

«Того, хто попросить благословення для мене один раз, того Аллаг благословить десять разів!»

І встановлено це благословення у будь-який час, і воно стає особливо важливим наприкінці кожної молитви, більше того — група вчених-богословів вважає його обов’язковим під час останньоготашаггуду в кожній молитві. І промовляти цей салават особливо рекомендується у багатьох випадках, зокрема: після азану, щоразу при згадуванні імені пророка, мир йому і благословення Аллага, а також протягом усього дня та ночі п'ятниці, на що чітко вказують численні достовірні хадіси.

 

Просимо Аллага дарувати нам і всім мусульманам розуміння в релігії та стійкість у ній, наділити всіх дотриманням Сунни й застерегти від нововведень. Воістину, Він — Щедрий і Великодаруючий.

Мир і благословення нашому пророку Мухаммаду, його родині та сподвижникам.

 

 

***

 


بِسْمِ اللهِ الرَّحمَنِ الرَّحِيمِ

Шосте послання:

Релігійне законоположення щодо святкування Ночі аль-Ісра ва-ль-Мі'радж (Нічне перенесення та Вознесіння)

Хвала Аллагу, мир і благословення Його посланцю, його родині та сподвижникам.

А потім: немає сумніву в тому, що подія Нічного перенесення (аль-Ісра) та Вознесіння (аль-Мі'радж) є одним із найвеличніших знамень Аллага, що підтверджують правдивість Його посланця Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, та на його високе положення перед Аллагом, велична Його слава. Зокрема, ці події слугують незаперечними свідченнями безмежної могутності Аллага та Його Піднесеного стану над усіма Його творіннями, Пречистий Він і Всевишній, як Він сказав:

﴿سُبۡحَٰنَ ٱلَّذِيٓ أَسۡرَىٰ بِعَبۡدِهِۦ لَيۡلٗا مِّنَ ٱلۡمَسۡجِدِ ٱلۡحَرَامِ إِلَى ٱلۡمَسۡجِدِ ٱلۡأَقۡصَا ٱلَّذِي بَٰرَكۡنَا حَوۡلَهُۥ لِنُرِيَهُۥ مِنۡ ءَايَٰتِنَآۚ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلسَّمِيعُ ٱلۡبَصِيرُ1﴾

﴾Преславний Той, Хто переніс вночі Свого раба із Заповідної мечеті Мекки в мечеть Аль-Акса в Єрусалимі, землі навколо якої Ми благословили. Щоб показати йому деякі з Наших чудес, що свідчать про безмежну могутність Аллага. Воістину, Він – Всечуючий, Всебачущий!﴿

[Сура Аль-Ісра (Нічне перенесення): 1].

І також достовірно передається від посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, що він був вознесений на небеса, і їхні брами відчинялися перед ним одна за одною, аж поки він не минув сьоме небо. І розмовляв із ним його Господь, Преславний Він і Всевишній, про те, що Він побажав, і серед іншого Він наказав йому виконувати п'ять щоденних молитв. Спочатку Аллаг, Преславний Він і Всевишній, зробив обов'язковими п'ятдесят молитв, але наш пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, не переставав звертатися до Нього і просити про полегшення, аж поки Він не зменшив їх до п'яти. Отже, їх п'ять за обов'язком, але п'ятдесят за винагородою, оскільки за одне добре діло винагорода збільшується вдесятеро. І вся хвала й подяка Аллагу за всі Його милості.

Щодо цієї ночі, в яку відбулися Нічне перенесення і Вознесіння, аль-Ісра уаль-Мі‘радж, то в достовірних хадісах не наводиться її точна дата, ні в місяці Раджаб, ні в будь-якому іншому. Усе, що передається про її визначення, не є достовірно встановленим від пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, на думку знавців хадісів. І Аллаг володіє досконалою мудрістю в тому, що Він змусив людей забути про неї. І навіть якби її дата була встановлена, мусульманам не було б дозволено вирізняти її якимись видами поклоніння, і їм не було б дозволено святкувати її, оскільки пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, та його сподвижники, нехай буде задоволений ними Аллаг, не святкували її та не виділяли нічим особливим.

Якби вшанування цієї ночі святкуванням було частиною релігійного закону, то посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, неодмінно роз’яснив би це громаді — або своїми словами, або власним прикладом. Якби така практика існувала, вона б неодмінно стала загальновідомою та поширеною, а сподвижники, нехай Аллаг буде ними задоволений, обов’язково передали б ці знання нам. Адже вони сумлінно донесли від свого пророка, мир йому і благословення Аллага, абсолютно все, чого потребує мусульманська спільнота, не упустивши жодної деталі релігії. Щиро прагнучи до будь-якого блага, вони, без сумніву, стали б першими, хто почав би святкувати цю ніч, якби це було узаконено.

І пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, виступив як найбільш щирий наставник для всього людства, донісши послання в ідеальному вигляді та сповна виконавши свою відповідальну місію. І якби звеличення цієї ночі та її святкування були частиною релігії Аллага, то пророк, мир йому і благословення Аллага, неодмінно звернув би на це увагу мусульман і не залишив би це в таємниці. Проте, оскільки жодних вказівок щодо цього не було надано, це є прямим доказом того, що подібні святкування не мають жодного стосунку до Ісламу. Воістину, Аллаг удосконалив для цієї громади її релігію, довершив для неї Свою милість і засудив тих, хто впроваджував у релігію те, чого Він не дозволив. Так Аллаг, Пречистий Він і Всевишній, сказав у Своїй ясній Книзі:

﴿...ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ وَأَتۡمَمۡتُ عَلَيۡكُمۡ نِعۡمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ ٱلۡإِسۡلَٰمَ دِينٗا...﴾

﴾...сьогодні Я завершив вам вашу релігію, довів до кінця Свою милість до вас і схвалив іслам як вашу релігію...﴿ [Сура Аль-Маїда (Трапеза): 3]. І сказав Всевишній:

﴿أَمۡ لَهُمۡ شُرَكَٰٓؤُاْ شَرَعُواْ لَهُم مِّنَ ٱلدِّينِ مَا لَمۡ يَأۡذَنۢ بِهِ ٱللَّهُۚ وَلَوۡلَا كَلِمَةُ ٱلۡفَصۡلِ لَقُضِيَ بَيۡنَهُمۡۗ وَإِنَّ ٱلظَّٰلِمِينَ لَهُمۡ عَذَابٌ أَلِيمٞ21﴾

﴾Невже вони мають співтоваришів, які встановили для них у релігії те, на що Аллаг не давав дозволу? Якби не слово вирішальне, то їх би вже розсудили. Воістину, на беззаконників чекає болісна кара!﴿

[Сура Аш-Шура (Рада): 21].

У достовірних хадісах пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, застерігав від нововведень і прямо вказував, що вони є оманою, попереджаючи громаду про їхню велику небезпеку та задля того, щоб викликати у людей відразу до їхнього скоєння. Зокрема, достовірно передано у двох збірках «Ас-Сахіх» від 'Айші, нехай буде задоволений нею Аллаг, що пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, сказав:

«مَنْ أَحْدَثَ فِي أَمْرِنَا هَذَا مَا لَيْسَ مِنْهُ؛ فَهُوَ رَدٌّ».

«Якщо хтось вчинить в цій нашій справі те, на що не було нашого наказу, то це буде відкинуто.» У версії Мусліма сказано:

«مَنْ عَمِلَ عَمَلًا لَيْسَ عَلَيهِ أَمْرَنَا؛ فَهُوَ رَدٌّ».

«Якщо хтось вчинить дію, котра не [відповідає] нашій справі, то цю дію буде відкинуто» У «Сахіх Муслім» передається від Джабіра, нехай буде задоволений ним Аллаг, що посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, говорив у своїй проповіді в п’ятницю:

«أَمَا بَعْدَ، فَإِنَّ خَيرَ الحَدِيثِ كِتَابُ اللهِ، وَخَيرَ الهَدْيِ هَدْيُ مُحَمَّدٍ ﷺ، وَشَرَّ الأُمُورِ مُحْدَثَاتُهَا، وَكُلَّ بِدْعَةٍ ضَلَالَةٌ».

«А потім: Воістину, найкраще слово — це Книга Аллага, а найкраще керівництво — це керівництво Мухаммада, мир йому і благословення Аллага. Найгірші ж справи — це нововведення, і кожне нововведення є оманою!»

Ан-Нассаї додав з добрим ланцюгом передатчиків:

«وَكُلَّ ضَلَالَةٍ فِي النَّارِ».

«і кожна омана – у Пеклі». У збірках «Сунан» передається від аль-'Ірбада ібн Сарії, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав: «Посланець Аллагa, мир йому і благословення Аллагa, звернувся до нас із красномовним повчанням, від якого почали тремтіти серця, а очі засльозилися. Ми сказали: "О Посланцю Аллагa! Це схоже на прощальне повчання, тож дай нам настанову!". Він сказав:

«أُوصِيكُم بِتَقْوَى اللهِ وَالسَّمعِ وَالطَّاعَةِ وَإِنْ تَأَمَّرَ عَلَيكُم عَبدٌ، فَإِنَّهُ مَنْ يَعِشْ مِنْكُم فَسَيَرَى اخْتِلَافًا كَثِيرًا، فَعَلَيكُم بِسُنَّتِي وَسُنَّةِ الخلُفَاءِ الرَّاشِدِينَ المَهْدِيِّينَ مِنْ بَعْدِي، تَمَسَّكُوا بِهَا وَعَضُّوا عَلَيْهَا بِالنَّوَاجِذِ، وَإِيَّاكُم وَمُحْدَثَاتِ الأُمُورِ، فَإِنَّ كُلَّ مُحْدَثَةٍ بِدْعَةٍ وَكُلَّ بِدْعَةٍ ضَلَالَةٌ».

"Заповідаю вам богобоязливість перед Аллагом, а також слухатися та коритися, навіть якщо вами буде керувати раб. Воістину, той із вас, хто проживе довго, побачить багато розбіжностей, тож тримайтеся моєї Сунни та сунни праведних халіфів, що йдуть прямим шляхом після мене. Тримайтеся за неї міцно і вчепіться в неї кутніми зубами. І остерігайтеся нововведень у справах, адже кожне нововведення — це єресь, а кожна єресь — це омана"».

і подібних хадісів багато.

Достовірно передається від сподвижників посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, та праведних попередників після них застереження від нововведень та попередження про їхню небезпеку. Така позиція зумовлена тим, що будь-яке нововведення є спробою штучно розширити релігію та узаконити речі, на які Аллаг не давав Свого дозволу. Крім того, це є уподібненням ворогам Аллага — юдеям та християнам, які спотворили свої віровчення, додаючи до них те, чого Він не дозволяв. Наслідком таких дій є фактичне приниження Ісламу та приховане звинувачення його в неповноті, що є великим нечестям, огидним злом та прямим протиріччям словам Всевишнього Аллага:

﴿...ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ...﴾

﴾...сьогодні Я завершив вам вашу релігію...﴿ [Сура Аль-Маїда (Трапеза): 3]. А також це є відвертим протиріччям хадісам пророка Мухаммада, мир йому та благословення, у яких він суворо застерігав свою громаду від будь-яких нововведень та велів триматися від них якомога далі.

Я щиро сподіваюся, що наведених нами доказів буде цілком достатньо для людини, яка дійсно шукає істину, щоб усвідомити хибність цього нововведення — а саме святкування Ночі Перенесення та Вознесіння — і почати застерігати інших від нього, зрозумівши, що воно не має жодного відношення до справжньої релігії Аллага.

З огляду на обов'язок, покладений Аллагом, наставляти мусульман, роз'яснювати те, що Він запровадив для них із релігії, а також на заборону приховувати знання, я вирішив застерегти моїх братів-мусульман щодо цього нововведення, яке поширилося в багатьох країнах настільки, що деякі люди почали вважати його частиною релігії.

Просимо Аллага, щоб Він виправив стан усіх мусульман, наділив їх розумінням релігії та дарував нам і їм успіх у дотриманні істини, стійкості на ній і залишенні того, що їй суперечить. Воістину, Він — Покровитель цього і Спроможний на все!

Нехай благословення Аллага, Його мир та Його благодать перебувають із Його рабом і посланцем — нашим пророком Мухаммадом, а також із його рідними та всіма його сподвижниками.

 

 

***

 


بِسْمِ اللهِ الرَّحمَنِ الرَّحِيمِ

Послання сьоме:

Релігійне законоположення щодо святкування ночі середини місяця Шаабан

Хвала Аллагу, Який довів до досконалості для нас релігію та завершив для нас Свою милість! Мир і благословення Його пророку та посланцю Мухаммаду, пророку каяття та милості!

А тепер: Всевишній Аллаг сказав:

﴿...ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ وَأَتۡمَمۡتُ عَلَيۡكُمۡ نِعۡمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ ٱلۡإِسۡلَٰمَ دِينٗا...﴾

﴾...сьогодні Я завершив вам вашу релігію, довів до кінця Свою милість до вас і схвалив іслам як вашу релігію...﴿ [Сура Аль-Маїда (Трапеза): 3]. Також Всевишній сказав:

﴿أَمۡ لَهُمۡ شُرَكَٰٓؤُاْ شَرَعُواْ لَهُم مِّنَ ٱلدِّينِ مَا لَمۡ يَأۡذَنۢ بِهِ ٱللَّهُ...﴾

﴾Чи вони мають співтоваришів, які встановили для них у релігії те, чого не дозволив Аллаг...?﴿

[Сура Аш-Шура (Рада): 21]. Та у двох «Сахіхах» передається від 'Айші, нехай буде задоволений нею Аллаг, що пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, сказав:

«مَنْ أَحْدَثَ فِي أَمْرِنَا هَذَا مَا لَيْسَ مِنْهُ؛ فَهُوَ رَدٌّ».

«Якщо хтось вчинить в цій нашій справі те, на що не було нашого наказу, то це буде відкинуто» У «Сахіху» Мусліма від Джабіра, нехай буде задоволений ним Аллаг, передається, що пророк, мир йому і благословення Аллага, казав у кожній п'ятничній проповіді:

«أَمَّا بَعْدُ: فَإِنَّ خَيرَ الحَدِيثِ كِتَابُ اللهِ، وَخَيرَ الهَدْيِ هَدْيُ مُحَمَّدٍ صَلَّى اللهُ عَلَيهِ وَسَلَّمَ، وَشَرَّ الأُمُورِ مُحْدَثَاتُهَا، وَكُلَّ بِدْعَةٍ ضَلَالَةٌ».

«А тепер: воістину, найкраще слово — це Книга Аллага, а найкраще керівництво — це керівництво Мухаммада, мир йому і благословення Аллага. Найгірші ж справи — це нововведення, і кожне нововведення є оманою!» І аятів та хадісів із таким змістом дуже багато, і вони прямо вказують на те, що Аллаг, Пречистий Він і Всевишній, довів до досконалості для цієї громади їх релігію та завершив Свою милість для них. Він не забрав Свого пророка, мир йому та благословення Аллага, доки той повністю не доніс ясне послання та не роз’яснив громаді мусульман все, що Аллаг узаконив для них зі слів та вчинків.

І пророк, мир йому і благословення Аллага, чітко роз'яснив, що будь-яка спроба додати після його смерті в релігію щось зі слів чи вчинків, буде вважатися єрессю та нововведенням, і буде відкинуто від того, хто його впровадив, навіть якщо його намір був добрим. Це переконання було основою для сподвижників пророка, мир йому і благословення Аллага, а також для ісламських вчених після них. Вони засуджували усі нововведення та застерігали від них, як про це згадували всі, хто писав праці про звеличення Сунни та заперечення нововведень, як-от Ібн Ваддах, ат-Туртуші, Абу Шама та інші.

І одним із таких нововведень, які запровадили деякі люди, належить святкування ночі середини місяця Ша'бан та виділення її дня для посту. На це немає жодного доказу, на який можна було б покластися. А щодо її чеснот та переваг передаються слабкі хадіси, які не дозволено брати за основу.

Що ж стосується того, що було передано про переваги особливої молитви в цю ніч, то все це є вигаданими хадісами, як на це вказували багато знавців ісламських наук, і далі ми наведемо деякі їхні слова, якщо на те буде воля Аллага.

Також, щодо неї є передачі від деяких із попередників зі Шаму та інших.

Але більшість вчених одностайні в тому, що святкування цієї ночі є нововведенням. А хадіси, в яких згадуються переваги та особливості цієї ночі є слабкими, а деякі з них — вигаданими. На це вказував хафіз Ібн Раджаб у своїй книзі «Лятаїф аль-Мааріф» та інші. І як відомо, що слабкі хадіси беруться до уваги лише в тих видах поклоніння, основа яких вже підтверджена достовірними доказами.

Що ж стосується святкування ночі середини Шаабану, то і воно не має достовірної основи, яку можна було б підкріпити навіть слабкими хадісами. І це величне правило згадав імам Абу аль-Аббас, шейх-уль-Іслам Ібн Таймія, нехай змилується над ним Аллаг.

І я наведу тобі, шановний читачу, вислови деяких вчених щодо цього питання, щоб у тебе була ясність у цьому.

Вчені, нехай змилується над ними Аллаг, єдинодушні в тому, що будь-які питання, у яких люди розійшлися в думках, обов’язково слід повертати до Книги Аллага, велична Його слава, і до Сунни Його посланця, мир йому і благословення Аллага. Те, що встановлено в них обох або в одному з них, і є законом, якого необхідно дотримуватися, а те, що суперечить їм, слід відкинути. Ті ж види поклоніння, про які не згадується в них, є нововведенням, вчиняти яке заборонено, не кажучи вже про заклик до нього та його схвалення. Сказав Всевишній Аллаг:

﴿يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓاْ أَطِيعُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُواْ ٱلرَّسُولَ وَأُوْلِي ٱلۡأَمۡرِ مِنكُمۡۖ فَإِن تَنَٰزَعۡتُمۡ فِي شَيۡءٖ فَرُدُّوهُ إِلَى ٱللَّهِ وَٱلرَّسُولِ إِن كُنتُمۡ تُؤۡمِنُونَ بِٱللَّهِ وَٱلۡيَوۡمِ ٱلۡأٓخِرِۚ ذَٰلِكَ خَيۡرٞ وَأَحۡسَنُ تَأۡوِيلًا59﴾

﴾О ви, які увірували! Коріться Аллагу, коріться Посланцю, а також наділеним владою серед вас! І якщо ви почнете сперечатися про щось, то зверніться із цим до Аллага та до Його Посланця, якщо віруєте ви в Аллага та в Останній День! Це — ліпший і кращий наслідок!﴿ [Сура Ан-Ніса (Жінки): 59]. Також Всевишній Аллаг сказав:

﴿وَمَا ٱخۡتَلَفۡتُمۡ فِيهِ مِن شَيۡءٖ فَحُكۡمُهُۥٓ إِلَى ٱللَّهِ...﴾

﴾І в чому б ви не сперечались, то кінцеве рішення щодо цього потрібно шукати, звернувшись до Аллага...﴿. [Сура Аш-Шура (Рада): 10]. І Всевишній сказав:

﴿قُلۡ إِن كُنتُمۡ تُحِبُّونَ ٱللَّهَ فَٱتَّبِعُونِي يُحۡبِبۡكُمُ ٱللَّهُ وَيَغۡفِرۡ لَكُمۡ ذُنُوبَكُمۡ...﴾

﴾Скажи: «Якщо ви дійсно любите Аллага, то слідуйте за мною, і тоді полюбить вас Аллаг і пробачить вам ваші гріхи»...﴿

[Сура Алю-Імран (Сімейство Імрана): 31]. І сказав Всевишній:

﴿فَلَا وَرَبِّكَ لَا يُؤۡمِنُونَ حَتَّىٰ يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيۡنَهُمۡ ثُمَّ لَا يَجِدُواْ فِيٓ أَنفُسِهِمۡ حَرَجٗا مِّمَّا قَضَيۡتَ وَيُسَلِّمُواْ تَسۡلِيمٗا65﴾

﴾Але ж ні, присягаюсь твоїм Господом! Не увірують вони, поки не візьмуть тебе суддею у всіх спірних ситуаціях між ними, а потім не знайдуть вони у своїх душах сумніву та незадоволеності до того, що ти вирішив, і підкоряться тобі повністю﴿

[Сура Ан-Ніса (Жінки): 65]. І аятів із подібним змістом є дуже багато. Вони прямо вказують на обов’язок шукати рішення спірних питань у Корані і Сунні, та на обов’язок прийняття того рішення, яке там є. Це є вимогою віри, благом для людей у цьому житті й у наступному та найкращим результатом.

Хафіз Ібн Раджаб, нехай змилується над ним Аллаг, сказав у своїй книзі «Лята’іф аль-ма‘аріф» щодо цього питання — після попереднього роз’яснення — такі слова:

«Щодо ночі середини Шабану, то послідовники (табіїни) з-поміж жителів Шаму, такі як Халід ібн Ма'адан, Макхуль, Лукман ібн Амір та інші, звеличували її та поклонялися особливим чином в цю ніч, і саме від них люди перейняли її вшанування та переконання в її винятковості.

Також передається, що до них дійшли деякі перекази від людей Писання (ісраїліят) щодо цієї ночі. А коли їх дії стали відомими в інших країнах, думки людей щодо цього розділилися: одні прийняли це від них і погодилися з ними у величанні цієї ночі — серед них група праведників із жителів Басри та інші.

Але більшість вчених Хіджазу це заперечила, серед яких: Ата та Ібн Абі Муляйка, також це передав Абдуррахман ібн Зейд ібн Аслям від правознавців (фукага) Медіни, і це є думкою прибічників імама Маліка та інших. Вони сказали: "Усе це є нововведенням!"

І серед вчених Шаму існувало два погляди щодо способу її проведення:

Перша думка полягає в тому, що цю ніч бажано проводити в колективних молитвах в мечетях. Халід ібн Ма'дан, Лукман ібн Амір та інші вдягали в цю ніч свій найкращий одяг, використовували пахощі, підводили очі сурмою і проводили цю ніч у молитві в мечеті, і з ними в цьому погоджувався й Ісхак ібн Рагавейг.

І він сказав щодо колективних молитв в цю ніч в мечетях: «Це не є нововведенням». Це передав Харб аль-Кірмані у своїй праці «Масаїль».

Друга думка полягає в тому, що вважається небажаним збиратися в цей час в мечетях для колективного поклоніння, проповідей чи благань, проте не має проблем, якщо людина проводить цю ніч в молитвах на самоті. І це — думка аль-Ауза'ї, імама жителів Шаму, їхнього правознавця та вченого, і саме ця думка є найближчою до істини, якщо на те буде воля Аллага Всевишнього».

Далі він сказав: «І не відомо від імама Ахмада жодних конкретних висловлювань щодо ночі середини місяця Шаабан, крім слів стосовно бажаності вистоювання молитви в цю ніч. Від нього можна вивести дві версії, подібні до тих двох версій, що передані від нього щодо вистоювання молитв у ночі двох свят. В одній версії він не вважав бажаним здійснювати колективні молитви в ці ночі, оскільки це не було передано від пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, та його сподвижників.

В іншій же версії він вважав це бажаним через те, що так чинив Абдуррахман ібн Язід ібн аль-Асвад, один із табіїнів. Те саме стосується і вистоювання молитви в ніч на середину Шаабану: щодо неї не підтверджено нічого ні від пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, ні від його сподвижників, проте це підтверджено від групи табіїнів із числа видатних правознавців Шаму».

На цьому завершуються слова Хафіза Ібн Раджаба, нехай помилує його Аллаг, в яких міститься його чітке твердження про те, що стосовно ночі середини місяця Шаабану нічого не підтверджено ні від пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, ні від його сподвижників, нехай буде задоволений ними Аллаг.

А щодо того, що обрав аль-Ауза'і, нехай змилується над ним Аллаг, а саме — бажаність нічного стояння в молитві індивідуально, і вибору цієї думки аль-Хафізом ібн Раджабом, то це є дивним і слабким. Адже все, законність чого не встановлена шаріатськими доказами, мусульманину не дозволено впроваджувати в релігію Аллага, незалежно від того, чи робить він це індивідуально, чи колективно, таємно чи відкрито, через загальний характер слів пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага:

«مَنْ عَمِلَ عَمَلًا لَيْسَ عَلَيهِ أَمْرُنَا؛ فَهُوَ رَدٌّ».

«Якщо хтось вчинить дію, котра не [відповідає] нашій справі, то цю дію буде відкинуто» та інші докази, що вказують на засудження нововведень та застереження від них.

І сказав імам Абу Бакр ат-Туртуші, нехай помилує його Аллаг, у своїй книзі «Аль-Хавадіс ва-ль-біда'» дослівно наступне:

«І передав Ібн Ваддах від Зейда ібн Аслама, який сказав: "Ми не застали жодного з наших шейхів чи правознавців, які б звертали увагу на середину місяця Шаабан. Вони не зважали на слова Макхуля і не вважали, що ця ніч має якусь перевагу над іншими"».

І якось сказали Ібн Абі Муляйці, що Зіяд ан-Нумайрі сказав:

«Винагорода за ніч середини Ша'бану — як винагорода за Ніч Передвизначення». На що він відповів: «Якби я це почув від нього, і в моїй руці була б палиця, то я обов'язково вдарив би його!» Передав цю історію Зіяд. Кінець цитати.

Аш-Шаукані, нехай змилується над ним Аллаг, сказав у книзі «Аль-Фаваїд аль-Маджмуа»:

«Хадіс: "О Алі, хто викониє молитву в сто ракаатів у ніч на середину Шаабану, читаючи в кожному ракааті суру «аль-Фатіха» та десять разів суру «аль-Іхляс», тому Аллаг дасть вирішення любих його потреб" і т.д, —

він є вигаданим, а його формулювання про винагороду для виконавця не залишають у жодної розсудливої людини сумнівів у його вигаданості. Ланцюжок передавачів цього хадісу складається з невідомих осіб, і хоча існують ще два інші шляхи передачі, в обох випадках ситуація повторюється — люди, що передають цей хадіс, нікому не відомі в науці хадісів».

Сказано в «аль-Мухтасар»: «Хадіс про молитву в ніч середини Ша‘бану — недійсний. А хадіс, який навів Ібн Хіббан від ‘Алі: “Коли настане ніч середини Ша‘бану, то проводьте її в нічній молитві й постіть її день”, — слабкий».

І було сказано у «Аль-Ляалі»: «Сто ракаатів у середині Шаабану з читанням сури аль-Іхляс десять разів», разом із наведеним у ньому довгим описом його чеснот, що передав ад-Дайлямі та інші, є вигаданим, а більшість його передавачів у трьох шляхах передачі є невідомими та слабкими».

Він сказав: «І дванадцять ракаатів з читанням сури «Аль-Іхляс» по тридцять разів — вигадано, як і чотирнадцять ракаатів — теж вигадано.

І цим хадісом були введені в оману група правознавців (фукага), як-от автор книги «Аль-Іх’я'» та інші, а також деякі тлумачі Корану. Молитва цієї ночі — мається на увазі ніч на середину Шаабану — була передана різними способами, але усі вони є недійсними та вигаданими.

І це не суперечить переданого ат-Тірмізі з хадісу від 'Айші, нехай буде задоволений нею Аллаг, про те, що пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, ходив на кладовище аль-Баки, і про сходження Господа в ніч на середину Шаабану до найближчого неба, і про те, що Він прощає більшій кількості людей, ніж кількість волосин на вівцях племені Кальб. Але мова йде саме про цю вигадану молитву в цю ніч.

Проте, і цей хадіс від ‘Айші є слабким та має розрив у ланцюгу передавачів, так само як і згаданий раніше хадіс від Алі про вистоювання молитви в цю ніч. Ці недоліки лише підтверджують, що виокремлення спеціальної молитви для цієї ночі є безпідставною вигадкою, на яку вказують лише слабі та вигадані хадіси». Кінець цитати.

І сказав Хафіз аль-Іраки: «Хадіс про молитву в ніч на середину Шаабану є вигаданим від імені посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, і брехнею на нього».

І сказав імам ан-Нававі у книзі «Аль-Маджму»: «Молитва, відома як "Салят ар-рагаїб" — а це дванадцять ракаатів між магрібом та іша в ніч на першу п'ятницю місяця Раджаб, — а також молитва в ніч на середину Шаабану у сто ракаатів, — обидві ці дві молитви є огидними нововведеннями. І нехай не вводить в оману згадка про них у книгах «Кут аль-Кулюб» та «Іх'я Улюм ад-Дін», як і наведені в них хадіси, оскільки все це є недійсним. Також не слід довіряти деяким імамам, які помилялися щодо їхнього положення та написали праці про їхню бажаність, оскільки вони помиляються в цьому».

Шейх, імам Абу Мухаммад Абдуррахман ібн Ісмаїл аль-Макдісі написав цінну книгу про їхню хибність, у якій він зробив це чудово і досконало. Висловлювань людей знання з цього питання дуже багато, і якби ми почали наводити все, з чим ознайомилися, це б затягнулося, проте наведених нами доказів цілком достатньо та вони є цілком переконливими для кожного, хто щиро прагне осягнути істину перед Аллагом.

З усього вищесказаного — аятів, хадісів та висловлювань вчених — для того, хто шукає істину, стає зрозумілим, що святкування ночі на середину Шаабану шляхом проведенням в ній молитви, чи іншими діями, а також виділенням її дня для посту, є огидним нововведенням на думку більшості людей знання. Це не має під собою жодної основи в пречистому Шаріаті, навпаки — це те, що з’явилося в Ісламі вже після епохи сподвижників, нехай буде задоволений ними Аллаг. А для того, хто шукає істину в цьому та інших питаннях, достатньо слів Аллага, Величний Він і Всемогутній:

﴿...ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ...﴾

﴾Сьогодні Я завершив і зробив досконалою для вас вашу віру...﴿ [Сура Аль-Маїда (Трапеза): 3]. Та інші аяти зі схожим змістом, і слова пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага:

«مَنْ أَحْدَثَ فِي أَمْرِنَا هَذَا مَا لَيْسَ مِنْهُ فَهُوَ رَدٌّ».

«Якщо хтось вчинить в цій нашій справі те, на що не було нашого наказу, то це буде відкинуто» Також існують й інші хадіси з подібним змістом.

У «Сахіху» Мусліма передається від Абу Гурайри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:

«لَا تَخُصُّوا لَيْلَةَ الْجُمُعَةِ بِقِيَامٍ مِنْ بَيْنِ اللَّيَالِي، وَلَا تَخُصُّوا يَوْمَهَا بِالصِّيَامِ مِنْ بَيْنِ الْأَيَّامِ، إِلَّا أَنْ يَكُونَ فِي صَوْمٍ يَصُومُهُ أَحَدُكُمْ».

«Не виділяйте серед інших ночей ніч п’ятниці для нічної молитви, і не виділяйте її день для посту серед інших днів, за винятком того випадку, коли на цей день припадає піст, який хтось із вас зазвичай тримає».

І якби виділення якоїсь із ночей особливим видом поклоніння було дозволеним, то ніч п’ятниці була б найдостойнішою для цього. Оскільки її день — це найкращий день, над яким зійшло сонце, згідно з текстом достовірних хадісів від посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага.

Якщо ж пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, застеріг від того, щоб виділяти її особливим актами поклоніння, то тим паче не дозволено виділяти будь-яку іншу ніч, проводячи її в особливих актах поклоніння, якщо тільки на це не вказує достовірний доказ.

І оскільки вистоювання в молитвах Ніч Передвизначення (Ляйлят аль-Кадр) та інші ночі Рамадану є узаконеним, як і старанність у поклонінні в них, то пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, звернув на це увагу і закликав мусульман до їхнього вистоювання та робив це сам, як передається в обох «Сахіхах», що він, мир йому і благословення Аллага, сказав:

«مَنْ قَامَ رَمَضَانَ إِيمَانًا وَاحْتِسَابًا، غُفِرَ لَهُ مَا تَقَدَّمَ مِنْ ذَنْبِهِ، وَمَنْ قَامَ لَيْلَةَ الْقَدْرِ إِيمَانًا وَاحْتِسَابًا، غُفِرَ لَهُ مَا تَقَدَّمَ مِنْ ذَنْبِهِ».

«Хто тримав піст місяць Рамадан з вірою та надією на винагороду від Аллага, тому буде прощено попередні гріхи. І хто вистоював у молитві Ніч Передвизначення з вірою та надією на винагороду від Аллага, тому будуть прощені його попередні гріхи».

І якби ніч на середину Шаабану, або ніч на першу п'ятницю Раджабу, або ніч Ісра та Мі’радж були такими, що Шаріат дозволяє виділяти їх святкуванням чи якимось видом поклоніння, то пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, неодмінно вказав би на це громаді мусульман або робив би це сам. І якби щось подібне мало місце, то сподвижники, нехай буде задоволений ними Аллаг, обов'язково передали б це мусульманам й нічого не приховали б, адже вони — найкращі та найщиріші з людей після пророків, мир їм і благословення Аллага, і нехай Аллаг буде задоволений сподвижниками Свого посланця, мир йому і благословення Аллага, і дарує їм Своє вдоволення!

І як вже стало відомо зі слів вчених, що не було передано нічого достовірного від посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, та його сподвижників щодо переваг ночі першої п’ятниці місяця Раджаб та ночі середини місяця Ша’бан. Отже, святкування цих двох ночей є нововведенням в Ісламі, і так само виділення їх якимось видом поклоніння — засудженим нововведенням.

І так само ніч на двадцять сьоме число місяця Раджаб, яку деякі люди вважають ніччю Ісра та Мі’радж (Нічного перенесення та Вознесіння) — не дозволяється виділяти її чимось із поклоніння, як не дозволяється і святкувати її, згідно з наведеними раніше доказами. І це за умови, якби ця дата була точно відома, то що ж казати, коли точний час цієї події взагалі невідомий, що є правильною думкою вчених.

І слова того, хто стверджує, що ця подія випадає саме на двадцять сьоме число Раджабу — це твердження хибне, яке не має під собою жодної основи в достовірних хадісах. І як же чудово сказав той, хто промовив:

«І найкращі справи — ті, що були в минулому і ґрунтувалися на істинному шляху, а найгірші справи — це нововведення».

Ми просимо Аллага дарувати нам і всім мусульманам дотримання Сунни та стійкості на цьому шляху, а також захист від усього, що їй суперечить! Воістину, Він — Щедрий, Благородний!

Нехай мир і благословення Аллага будуть з Його рабом і посланцем, нашим пророком Мухаммадом, його родиною та всіма його сподвижниками!

 

***

 


بِسْمِ اللهِ الرَّحمَنِ الرَّحِيمِ

Послання восьме:

Важливе застереження щодо неправдивості вигаданого заповіту,

автором якого є шейх Ахмад, служитель заповідної благородної пророчої мечеті

Від Абдуль-Азіза ібн Абдуллага ібн База до всіх мусульман, хто ознайомиться з цим посланням. Нехай Аллаг збереже їх в Ісламі та захистить нас і їх від зла вигадок неосвічених осіб та зловмисних дій нечестивців, амінь!

Мир вам, милість Аллага та Його благословення!

А далі: я ознайомився зі зверненням, яке приписують шейху Ахмаду, служителю заповідної благородної пророчої мечеті, під назвою: «Це настанова з Пресвітлої Медіни від шейха Ахмада, служителя заповідної благородної пророчої мечеті», в якому він нібито сказав наступне:

«Я не спав у ніч на п’ятницю, читаючи Священний Коран, а після того, як завершив читання Прекрасних імен Аллага і приготувався до сну, я побачив того, хто володіє прекрасним образом — посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, який прийшов із аятами Корану та благородними законами. Милість для світів, наш господин Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, сказав: "О шейху Ахмаде!" Я відповів: "Ось я перед тобою, о посланцю Аллага, о найшляхетніший з творінь Аллага!"»

Тоді він сказав мені: «Мені соромно за ганебні вчинки людей, і я не міг постати перед моїм Господом та ангелами, адже від п’ятниці до п’ятниці померло сто шістдесят тисяч людей, не сповідуючи Іслам»,— після чого він згадав деякі з гріхів, які вчинили люди.

Потім він сказав: "Ця настанова — милість до них від Всемогутнього, Підкорюючого". Потім він згадав деякі ознаки Судного дня, і сказав: "Сповісти їм, о шейху Ахмаде, про цей заповіт, бо він переписаний Пером передвизначення зі Збереженої Скрижалі, і тому, хто запише його та розішле з міста в місто та з одного місця в інше, буде збудовано палац у Раю, а той, хто не запише його та не розішле, буде позбавлений мого заступництва у Судний день!

А хто запише його, будучи бідним, того Аллаг збагатить. А якщо ж він буде в боргах — то Аллаг допоможе йому виплатити борг. А якщо на ньому буде гріх — то Аллаг простить його та його батьків завдяки благословенню цього заповіту!

А в того з рабів Аллага, хто відмовиться від запису його, почорніє обличчя як в земному, так і в наступному житті!" І додав: "Клянуся Великим Аллагом!" — і так тричі. — "Це істина, і якщо я брешу, то нехай покину цей світ не в Ісламі! Той, хто повірить у це, врятується від мук Пекла, а той, хто вважатиме це брехнею, впаде у зневіру"».

Тож, це — стислий зміст того, що міститься в цьому заповіті, неправдиво приписаному посланцю Аллага, мир йому і благословення Аллага. Ми вже чули про цей брехливий заповіт багато разів протягом багатьох років. Він час від часу з'являється та поширюється серед людей і його розповсюджують серед широкого загалу, і в його формулюваннях є розбіжності.

А брехун стверджує, що він ніби-то бачив пророка Мухаммада, мир йому та благословення Аллага, уві сні, і той доручив йому це послання. А в останній публікації, про яку ми згадували тобі, о читачу, наклепник стверджував, що він бачив пророка, мир йому та благословення Аллага, коли тільки готувався до сну. Він стверджує, що бачив його наяву!

І цей наклепник навигадував у цьому заповіті багато речей, що є найочевиднішою брехнею та найяснішою неправдою. Я зверну вашу увагу на них незабаром у цьому зверненні, з дозволу Аллага. Я вже застерігав від нього в минулі роки і роз'яснював людям, що це — явна фальсифікація та чиста неправда. Коли ж я ознайомився з цією останньою листівкою, то спершу вагався, чи варто знову про неї писати, через очевидність її хибності та велике зухвальство того, хто її вигадав і наважився на таку брехню. Я й подумати не міг, що її безглуздість може ввести в оману того, хто має бодай найменшу проникливість або здоровий глузд.

Однак багато братів повідомили мені, що вона набула поширення серед великої кількості людей, які передавали її одне одному, а дехто навіть повірив у неї. Саме тому я вважаю своїм обов'язком написати про це, щоб викрити її хибність і довести, що вона є вигадкою, приписаною посланцю Аллага, мир йому і благословення Аллага, аби ніхто не був введений нею в оману.

І кожен, хто має знання та віру, або ж здорову природу та правильний розум, замислившись над цим, зрозуміє, що це брехня та вигадка з багатьох причин.

І я також запитав про цей заповіт деяких родичів шейха Ахмада, якому приписують цей наклеп, і вони відповіли мені, що це брехня, зведена на шейха Ахмада, і що він ніколи такого не говорив.

А що стосується згаданого шейха Ахмада, то він помер досить давно. Та навіть якщо припустити, що цей шейх або хтось значніший за нього заявив би, ніби бачив пророка, мир йому і благословення Аллага, уві сні чи наяву, і той дав йому цю настанову, то ми б з упевненістю знали, що він брехун, або що той, хто сказав йому це, був шайтан, а не посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, і далі ми наведемо роз'яснення цього.

По-перше, будь-які заяви про зустріч із посланцем Аллага, мир йому і благословення Аллага, наяву в нашому земному світі після його смерті є абсолютно неможливими та хибними. Ті представники заблудлих течій, зокрема суфії, які запевняють, ніби бачать пророка, мир йому і благословення Аллага, на власні очі або те, що він особисто відвідує мауліди та інші зібрання, припускаються ганебної помилки та перебувають у полоні небезпечних ілюзій. Такі твердження докорінно суперечать Корану, Сунні та одностайному слову ісламських вчених, оскільки померлі вийдуть зі своїх могил лише в День Воскресіння, а ніяк не в цьому житті.

А той, хто стверджує зворотне, є або явним брехуном, або людиною, що глибоко помиляється і введена в оману, не знаючи тієї істини, яку знали праведні попередники із ранніх поколінь мусульман, і якої щиро дотримувалися сподвижники посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, та їхні послідовники. Адже Аллаг Всевишній сказав:

﴿ثُمَّ إِنَّكُم بَعۡدَ ذَٰلِكَ لَمَيِّتُونَ15 ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ16﴾

﴾Потім, воістину, ви однозначно, помрете,(15)

а потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешені (16)﴿ [Сура Аль-Мумінун (Віруючі): 15-16]. І сказав пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага:

«أَنَا أَوَّلُ مَنْ تَنْشَقُّ عَنْهُ الْأَرْضُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ، وَأَنَا أَوَّلُ شَافِعٍ وَأَوَّلُ مُشَفَّعٍ».

«Я буду першим, над ким розкриється земля в День Воскресіння, і я буду першим заступником і першим, чиє заступництво буде прийнято».

І аятів та хадісів із подібним змістом є дуже багато.

По-друге, посланець Аллага, мир йому та благословення Аллага, не говорив нічого, що суперечило б істині — ні за свого життя, ні після смерті. А цей заповіт відверто суперечить його Шаріату з багатьох сторін, про що ми скажемо далі. При цьому його, мир йому та благословення Аллага, справді можна побачити уві сні.

І той, хто побачив його уві сні в його благородному образі — той справді побачив його, адже шайтан не може з'явитися в справжньому пророчому образі, як про це йдеться в достовірному благородному хадісі. Однак уся суть полягає у вірі, правдивості, справедливості, надійності, набожності та чесності того, хто бачить цей сон, а також у тому, чи побачив він пророка Мухаммада, мир йому та благословення Аллага, в його справжньому образі, чи в іншому.

Більше того, навіть якби ми мали хадіс, що приписується пророку, мир йому та благословення Аллага, за його життя, але переданий через людей, чия надійність, точність або доброчесність викликають сумнів, такий переказ не міг би вважатися достовірним джерелом ісламського права. В ісламській науці існують суворі критерії: якщо передача від надійних людей прямо суперечить версії того, хто є ще більш надійним, точним і авторитетним, і ці дві версії неможливо узгодити та поєднати, то діє принцип скасування (насх) або ж визнання слабшого переказу відхиленим (шазз). У випадках, коли поєднати версії не вдається, обов’язково відкидається твердження того, хто поступається в пам’яті та надійності, і такий переказ стає неприйнятним для релігійної практики.

То що ж тоді казати про цей заповіт, автор якого, нібито передав його від посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, але нам нічого не відомо ні про його надійність, ні про його праведність? За таких обставин цей текст за фактом заслуговує на те, щоб бути відкинутим, і на нього не варто звертати жодної уваги, навіть якби в ньому не було того, що прямо суперечить Шаріату. Але ситуація ще гірша, адже цей заповіт переповнений твердженнями, які прямо вказують на його хибність, на те, що воно є брехнею, зведеною на посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, адже в ньому намагаються встановити релігійні закони, які не були встановлені Аллагом!

І сказав пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага:

«مَنْ قَالَ عَلَيَّ مَا لَمْ أَقُلْ؛ فَلْيَتَـبَوَّأْ مَقْعَدَهُ مِنَ النَّارِ».

«Хто припише мені те, чого я не говорив, нехай приготується зайняти своє місце у Вогні». І автор цього вигаданого заповіту приписав посланцю Аллага, мир йому і благословення Аллага, те, чого він не говорив, і це є явною та небезпечною брехнею. Очевидно, що він заслуговує на цю велику погрозу, і вона справедлива щодо нього, якщо він не поспішить до каяття, та не роз’яснить людям брехливість цього заповіту, приписаного посланцю Аллага, мир йому і благословення Аллага! Адже той, хто поширив серед людей брехню, приписавши її до релігії — його покаяння в цьому не буде дійсним, окрім як через публічне оголошення та роз'яснення своєї брехні, щоб люди дізналися про його відмову від неї та про те, що він сам спростував свої слова. Це згідно зі словами Аллага, велична слава Його:

﴿إِنَّ ٱلَّذِينَ يَكۡتُمُونَ مَآ أَنزَلۡنَا مِنَ ٱلۡبَيِّنَٰتِ وَٱلۡهُدَىٰ مِنۢ بَعۡدِ مَا بَيَّنَّٰهُ لِلنَّاسِ فِي ٱلۡكِتَٰبِ أُوْلَٰٓئِكَ يَلۡعَنُهُمُ ٱللَّهُ وَيَلۡعَنُهُمُ ٱللَّٰعِنُونَ159 إِلَّا ٱلَّذِينَ تَابُواْ وَأَصۡلَحُواْ وَبَيَّنُواْ فَأُوْلَٰٓئِكَ أَتُوبُ عَلَيۡهِمۡ وَأَنَا ٱلتَّوَّابُ ٱلرَّحِيمُ160﴾

﴾Воістину, тих, які приховують зіслані Нами ясні знамення та настанову на Прямий Шлях, після того, як Ми роз'яснили це усім людям у Писанні, – таких прокляне Аллаг і проклянуть їх ті, які проклинають! (159)

Окрім тих із них, хто покаялися і виправили свої діяння і стали роз'яснювати і доводити істину до людей. То саме від них Я прийму покаяння, адже Я – Приймаючий покаяння, Милуючий! (160)﴿

[Сура Аль-Бакара (Корова): 159-160]. У цьому благородному аяті Преславний і Всевишній Аллаг пояснив, що для того, хто приховав щось із істини, покаяння не буде дійсним, доки він не виправить заподіяне та не роз’яснить правду. Аллаг, Пречистий Він і Всевишній, дав повноцінну релігію Своїм рабам і завершив для них Свою милість, відправивши Свого посланця Мухаммада, мир йому та благословення Аллага, та дарувавши через нього досконалий Шаріат. І Він не забрав його до Себе, окрім як після того, як релігія була повністю завершена та роз’яснена, про що Він, Величний у Своїй славі, сказав :

﴿...ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ وَأَتۡمَمۡتُ عَلَيۡكُمۡ نِعۡمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ ٱلۡإِسۡلَٰمَ دِينٗا...﴾

﴾...сьогодні Я завершив вам вашу релігію, довів до кінця Свою милість до вас і схвалив іслам як вашу релігію...﴿ [Сура Аль-Ма’їда (Трапеза): 3].

А наклепник, який вигадав цей заповіт, з'явився у чотирнадцятому столітті, бажаючи нав'язати людям нову релігію, згідно з якою той, хто прийме її вчення, потрапить до Раю, а той, хто відкине його, буде позбавлений Раю і ввійде до Пекла.

Він прагне зробити цей вигаданий ним заповіт величнішим і кращим за Коран, адже він вигадує в ньому, що тому, хто напише його і надішле з однієї країни в іншу або з одного місця в інше, буде збудовано палац у Раю. А той, хто не напише і не надішле його, буде позбавлений заступництва пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, в Судний день.

Це — одна з найогидніших вигадок і один із найяскравіших доказів брехливості цього заповіту, а також свідчення повної відсутності сорому в його автора та його величезного зухвальства у брехні. Адже той, хто переписує Священний Коран і пересилає його з країни в країну або з місця в місце, не отримує такої винагороди, якщо сам не живе згідно з Кораном. То як же таку винагороду може отримати той, хто переписує цей наклеп і поширює його між країнами?!

А той, хто не переписував Коран і не пересилав його з країни в країну, не буде позбавлений заступництва пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, якщо він був віруючим у нього та дотримувався його Шаріату.

Однієї лише цієї вигадки в цьому заповіті достатньо, щоб довести її хибність, а також брехливість, зухвалість і невігластво її розповсюджувача, і те, наскільки він далекий від знання прямого шляху, з яким прийшов посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага.

У цьому заповіті, окрім згаданого, є й інші речі, кожна з яких вказує на його хибність та брехливість. І навіть якби той, хто його вигадав, поклявся тисячу разів або більше в його істинності, і навіть якби він закликав на себе найвеличнішу кару та найсуворішу відплату на підтвердження своєї правдивості, він усе одно не став би правдивим, а сам заповіт не став би істинним. Навпаки, клянуся Аллагом, і ще раз клянуся Аллагом, це — одна з найтяжчих і найогидніших форм неправди, і ми кличемо у свідки Аллага, Пречистого і Всевишнього, та присутніх з нами ангелів!

І кожен із мусульман, хто ознайомився з цим нашим письмом — а це свідчення, з яким ми постанемо перед нашим Господом, Величним і Славним, — нехай знає, що цей “заповіт” є брехнею та наклепом на Посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага. Нехай Аллаг осоромить того, хто її вигадав, і відплатить йому тим, на що він заслуговує.

Також серед доказів брехливості та недійсності цього заповіту, окрім згаданого вище, — безліч інших речей, що містяться в самому його тексті.

І перше — це наведені в ньому слова: «Адже від однієї п’ятниці до наступної померло сто шістдесят тисяч людей не в Ісламі». І це є зазіханням на знання потаємного, тоді як одкровення перестало сходити на посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, одразу після його смерті. Якщо він навіть за життя не володів знанням потаємного самостійно, то як він може знати його після смерті? Адже Всевишній Аллаг сказав:

﴿قُل لَّآ أَقُولُ لَكُمۡ عِندِي خَزَآئِنُ ٱللَّهِ وَلَآ أَعۡلَمُ ٱلۡغَيۡبَ...﴾

﴾Скажи: «Не кажу я вам, що у мене є скарбниці Аллага і я розпоряджаюся ними, і не я не знаю потаємне...﴿

[Сура Аль-Ан’ам (Скот): 50]. І також слова Всевишнього:

﴿قُل لَّا يَعۡلَمُ مَن فِي ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِ ٱلۡغَيۡبَ إِلَّا ٱللَّهُ...﴾

﴾Скажи: «Не знає жоден на небесах і на землі потаємного, окрім Аллага...﴿

[Сура Ан-Намль (Мурахи): 65]. Також у достовірному хадісі пророк Мухаммад, мир йому і благословення Аллага, сказав:

«يُذَادُ رِجَالٌ عَنْ حَوْضِي يَوْمَ القِيَامَةِ، فَأَقُولُ: يَا رَبِّ! أَصْحَابِي أَصْحَابِي، فَيُقَالُ لِي: إِنَّكَ لَا تَدْرِي مَا أَحْدَثُوا بَعْدَكَ، فَأَقُولُ كَمَا قَالَ العَبْدُ الصَّالِحُ: ﴿وَكُنتُ عَلَيۡهِمۡ شَهِيدٗا مَّا دُمۡتُ فِيهِمۡۖ فَلَمَّا تَوَفَّيۡتَنِي كُنتَ أَنتَ ٱلرَّقِيبَ عَلَيۡهِمۡۚ وَأَنتَ عَلَىٰ كُلِّ شَيۡءٖ شَهِيدٌ [المائدة: 117]».

«У День Воскресіння деяких людей відганятимуть від мого водоймища (Хауд), і я скажу: "О Господи! Мої сподвижники, мої сподвижники!" І мені буде сказано: "Воістину, ти не знаєш, що вони зробили після тебе!" Тоді я скажу так само, як сказав праведний раб: ﴾І був я свідком щодо них, поки перебував серед них, а коли Ти мене упокоїв, то Ти Сам був спостерігачем за ними, і тільки Ти — Свідок кожної речі﴿ [Сура Аль-Маіда (Трапеза): 117]».

Друге, що вказує на хибність цього заповіту і на те, що він є брехнею, — це слова, які містяться в ньому: «Хто запише його, будучи бідним, того Аллаг збагатить, або боржником — Аллаг сплатить його борг, або якщо на ньому є гріх — Аллаг простить його та його батьків завдяки благословенню цього заповіту» і так далі.

Це є одним із найтяжчих видів брехні й найочевиднішим доказом лукавства його автора та відсутності в нього сорому перед Аллагом і Його рабами. Адже ці три речі не досягаються навіть завдяки переписуванню Священного Корану — то як же вони можуть бути досягнуті тим, хто переписує цей нікчемний заповіт?!

Цей нечестивець лише прагне заплутати людей і хоче прив'язати їх серця до цього заповіту, щоб вони переписували його і покладалися на цю ілюзорну винагороду, залишаючи ті засоби, які Аллаг встановив для Своїх рабів і зробив шляхами, що ведуть до багатства, виплати боргів та прощення гріхів. Тож прибігаємо до захисту Аллага від причин приниження, а також від покори своїм пристрастям і шайтану!

Третє, що вказує на хибність цього заповіту, — це такі слова з нього: «А той із рабів Аллага, хто не запише його, обличчя того почорніє в цьому світі та в наступному». Це також є одним із найогидніших видів брехні та одним із найочевидніших доказів хибності цього заповіту й брехливості його вигадника. Хіба може розсудлива людина повірити, що цей заповіт, принесений невідомим чоловіком у чотирнадцятому столітті, який зводить наклеп на посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, і в якому стверджується, що обличчя того, хто не поширить його, почорніє в цьому житті та в наступному, а той, хто поширить, стане багатим після бідності, позбудеться накопичених боргів, і йому будуть прощені всі скоєні ним гріхи!?

О Аллаг, Пречистий Ти! Це — великий наклеп! Воістину, докази та сама дійсність свідчать про брехню цього наклепника, про його велику зухвалість перед Аллагом і брак сорому перед Ним та людьми. Адже є численні народи, які не писали цього, й обличчя їхні не почорніли. І водночас є величезна кількість людей, яких не злічити нікому, крім Аллага, які переписували його багато разів, проте їхні борги не були виплачені, а їх бідність нікуди не зникла. Тож шукаємо прихистку в Аллага від відхилення сердець і скверни гріхів!

Такі достоїнства та винагороди не встановлені священним Шаріатом навіть для того, хто переписує найкращу та найвеличнішу Книгу — Священний Коран. То як же вони можуть бути обіцяні тому, хто переписує вигаданий заповіт, що містить у собі різні види неправди та безліч проявів зневіри?! Пречистий Аллаг! Який же Він Стриманий та Поблажливий до того, хто наважився зводити на Нього наклеп!

Четвертий пункт, що вказує на те, що цей заповіт є найгіршою неправдою та найочевиднішою брехнею, — це слова в ньому: «Хто повірить у нього, той врятується від покарання у Вогні, а хто назве його брехнею, той стане невіруючим».

Це також є одним із найтяжчих проявів зухвалості у брехні та однією з найгірших форм неправди. Цей наклепник закликає всіх людей повірити в його вигадку, стверджуючи, що завдяки цьому вони врятуються від покарання у Вогні, і що той, хто вважає її брехнею, стає невіруючим.

Воістину, клянуся Аллагом, цей брехун звів на Аллага найтяжчий наклеп і сказав неправду! Воістину, саме той, хто повірить у це, заслуговує на те, щоб бути невіруючим, а не той, хто визнає це брехнею. Адже це — наклеп, омана і брехня, що не має під собою жодної основи. І ми закликаємо Аллага у свідки того, що це брехня, а той, хто її вигадав — брехун, який бажає встановити для людей у релігії те, чого Аллаг не дозволяв, і ввести в їхню віру те, що не має до неї ніякого відношення. Але ж Аллаг довів до досконалості і завершив релігію для цієї громади за чотирнадцять століть до цього наклепу!

Тож будьте уважними, о читачі та брати! Стережіться вірити в подібні наговори та не допускайте, щоб вони поширювалися серед вас. Адже, воістину, істина осяяна світлом, яке не сховається від того, хто її шукає. Тож шукайте істину з її доказом і запитуйте людей знання про те, що вам незрозуміло. І не обманюйтеся клятвами брехунів. Адже проклятий Ібліс також клявся вашим прабатькам, Адаму та Хавві, що він для них є добрим порадником, тоді як він — найбільший зі зрадників і найбрехливіший із брехунів, як про це повідомив Аллаг Всевишній, сказавши:

﴿وَقَاسَمَهُمَآ إِنِّي لَكُمَا لَمِنَ ٱلنَّٰصِحِينَ21﴾

﴾І він покалявся їм: «Воістину, я для вас обох – однозначно один із добрих порадників!»﴿ [Сура Аль-А’раф (Загорожі): 21]. Тож стережіться його та стережіться його послідовників із числа наклепників! Скільки ж у нього та у них неправдивих клятв, зрадливих обіцянок та прикрашених слів, призначених лише для того, щоб збити з істинного шляху та ввести в оману!

Хоча цей обманщик і згадує про повсюдне поширення гріхів та забороненого, що є гіркою правдою, проте Священний Коран і пречиста Сунна вже давно надали вичерпні застереження проти цього, і нам їх в цілком достатньо для істинного керівництва.

Що ж до згаданих ним ознак Судної часу, то пророчі хадіси вже роз'яснили все, що стосується цих ознак, а Священний Коран вказав на деякі з них. Хто бажає дізнатися про це, той знайде це у відповідних місцях у книгах Сунни та працях людей знання й віри. Люди не мають жодної потреби в поясненнях цього наклепника, його підступності та змішуванні ним істини з брехнею.

Нехай Аллаг захистить мене, вас та всіх мусульман від зла шайтанів, від спокус тих, хто вводить в оману, від відхилення тих, хто збився зі шляху, та від підступів ворогів Аллага — розповсюджувачів брехні, які хочуть загасити світло Аллага своїми устами та заплутати людей у їхній релігії. Проте Аллаг доведе Своє світло до повноти та дасть перемогу Своїй релігії, навіть якщо це ненависно ворогам Аллага з числа шайтанів та їхніх послідовників — невіруючих та безбожників!

І ми просимо Аллага, щоб Він виправив стан мусульман, дарував їм слідування істині, стійкість у її дотриманні та покаяння перед Ним, Пресвятим, за всі гріхи. Воістину, Він — Той, хто приймає каяття, Милуючий, Спроможний на все. І достатньо нам Аллага! Прекрасний же Він Покровитель! І немає сили й волі ні в кого, окрім як від Всевишнього і Всемогутнього Аллага!

Хвала Аллагу, Господу світів, мир і благословення Його рабу та посланцю, правдивому і надійному, його родині, сподвижникам і тим, хто слідував за ними у праведності до Судного Дня.

 

 

***

 

uk397v4.0 - 15/04/2026